Походження: Китай, Корея.

Форма: Листопадне дерево з округлою пишною кроною.

Розмір: Висотою 15-20 м (до 25) і завширшки 12-18 м (до 20). Швидко росте — до 90 см на рік перші 5 років, згодом річний приріст становить 40 см заввишки й 35 см завширшки. Після 30 років ріст сповільнюється.

Тривалість життя: До 150 років.

Кора та стовбур: стовбур короткий, у молодої рослини стрункий. Скелетні гілки розташовані строго вертикально, нижні — майже горизонтально. Кора старого стовбура темно-сіра, з глибокими тріщинами.

Листя: Листя непарноперисте, завдовжки 25 см, складається із 7-11 яйцеподібних, блискучих, зелених листочків розміром 5 см. Восени довго тримається на дереві, має світло-жовте забарвлення.

Цвітіння: Жовто-білі ароматні квіти, подібні до квітів гороху, зібрані в суцвіття розміром 20-25 см. Дерево зацвітає на 10-15-му році життя. Цвітіння починається в серпні, триває майже місяць.

Плоди: Повислі, довгі (8-24 см) стручки з округлими стінками, мають перетяжки, що, власне, і робить їх схожими на буси ниток перлів. Спочатку мають зелене, під час дозрівання — бурштиново-жовте забарвлення. Плоди дозрівають у вересні та тримаються на дереві всю зиму.

Корені: Корнева система поверхнева, широка та розгалужена.

Освітлення: Світлолюбива рослина.

Ґрунти: Добре дреновані, сухі, свіжі ґрунти, від слабокислих до сильнолужних. Загалом рослина занадто невибаглива та добре росте навіть на дуже бідних і сухих субстратах.

Морозостійкість: Витримує температуру до -30 °C.

Обрізання та пересадки: Краще пересаджувати в молодому віці.

Особливості: Висока стійкість до забруднення довкілля.

Використання в дизайні: Має прекрасний вигляд навіть узимку без листя — у цей період крону прикрашають зелені молоді пагони та бурштинові плоди, що рясніють на дереві більшу частину зими. Добре росте в урбаністичних ландшафтах. Має добрий вигляд поряд з Ailanthus і білою акацією (Robinia pseudoacacia). Софора не утворює густої тіні, тому не перешкоджатиме росту трави на газонах під нею. Пагода японська серед усіх інших дерев зацвітає останньою в сезоні. Квіти цього дерева зібрані у великі пишні суцвіття та мають легкий аромат. Софора — цінний медонос. Її квіти виділяють багато нектару навіть у суху погоду та добре приваблюють бджіл. Квіти та плоди рослини мають медичне значення — вони містять багато флавоноїдів, зокрема рутин (вітамін Р). У квітах міститься до 20% рутина, тому їх використовують для промислової заготівлі цих флавоноїдів. Плоди софори мають декоративний вигляд, нагадуючи нитки перлів. Дерево належить до бобових, тому, як і інші представники роду, збагачує ґрунт азотом.