Походження: Японія, Центральний і Західний Китай.

Форма: Листопадний кущ. Крона розлога, густа, ажурна.

Розмір: Висотою 0,7 м і шириною 1,8 м.

Тривалість життя: До 30 років.

Кора і стовбур: Скелетні гілки вертикальні і слабо розгалужені.

Листя: Яйцевидно-довгасті, зверху загострені, довжиною 2-8см. На момент розпускання - коричневі, пізніше зелені, знизу -блакитно-зелені. Восени переважають пурпурні і червоні відтінки.

Цвітіння: Світло- і темно-рожеві квітки, зібрані в багатоквіткові щиткоподібні суцвіття, які завершающие однорічні пагони. Цвіте в червні-серпні (приблизно 45 днів).

Плоди: Насіння довжиною близько 2,5 мм знаходяться на невеликих блискучих капсулах.

Корені: Корені широко розгалуджені, густі.

Освітленість: Цвітіння і листя яскравіше, краще коли знаходяться на відкритому сонці. Також спірея добре переносить напівтінь.

Грунт: Віддає перевагу дренованим, родючим, неважким, слабокислим або нейтральним грунтам. Любить вологу, але не перезволоження. Любить органічну мульчу.

Морозостійкість: Витримує морози до -40. Зона морозостійкості: 3-8.

Обрізка і пересадки: Для підтримки форми обрізки молодих рослин роблять літом після цвітіння, сформовані спіреї обрізають зимою або на початку весни.

Особливості: Має велику різноманітність декоративних форм, що відрізняються розміром кущів і забарвленням квіток.

Використання в дизайні: Активно використовують завдяки рясному цвітінню. Добре застосовувати її для масового озеленення поверхонь незручних ділянок. Часто висаджують як прифундаментну або бордюрну рослину по периметру ділянки чи окремими кущами біля крилець. Гілки рослини, дуже виразні і красиво згинаються, з-за чого вона отримала наукову назву «speira» (грец.), що означає «вигин». Це досить компактний кущ, не вимогливий до умов росту і догляду. Він широко поширений в Європі та Америці. Цвітіння видбувајся влітку, в сезон масових весіль, тому квіти спіреї часто використовують у залі весільних урочистостей. Культивується з 1870 року.