Походження: Східна частина Північної Америки.

Форма: Листопадне дерево із широкою пірамідальною кроною, росте повільно.

Розмір: Досягає висоти 6-7 м (на батьківщині навіть 12 м).

Тривалість життя: Понад 50 років.

Кора та дуло: Дуло пряме. Кора гладка, сірого кольору. Гілки тонкі. Молоді пагони густо опущені.

Листя: Листя зелене, овально-продовговане, досить велике — до 30 см завдовжки й 10 см завширшки. Велике верхнє листя азиміни пошкоджується у разі сильного вітру та граду, що необхідно враховувати під час вирощування на відкритих ділянках. Осіння забарвлення коричнево-золотисте.

Цвітіння: Квіти азиміну червоно-фіолетові, повітропроникні, великі — до 4 см у діаметрі. Квіткові нирки, які з'являються на початку квітня, завдяки тонкій захисній оболонці прекрасно витримують весняні заморожування. Зацвітає азиміна навесні до розпускання листя. Цвітіння тривале, упродовж майже трьох тижнів.

Плоди: Плоди в азиміну масою до 400 г, досягають 12 см завдовжки й 5 см у діаметрі, зібрані впліддя з восьми і більше плодів. Під тонкою шкіркою плода міститься багата фруктозу та сахарозу м'якоть. Вона біловато-жовта, з дуже солодким смаком і ніжним ананасово-землянистим ароматом, за консистенцією схожа на вершкове масло. Усередині плода від 1 до 15 великих коричневих насіння, розташованих у 2 ряди. Созрілають плоди у вересні-віктябрі. У разі правильного догляду врожайність цієї культури висока — 25 кг із дерева й більше

Коріння: В азиміни тендітна стрижнева коренева система, тому вона надзвичайно погано витримує пересадки, крім саджанців, вирощених у контейнерах.

Освітлення: Молоді дерева потребують ажурного затінення від прямих сонячних променів. Найкраще розташовувати їх під не дуже густими кронами дерев, але не в повній тіні. Дорослі рослини теневитривалі, але люблять і гарне освітлення.

Ґрунт: Ґрунт для азиміни має бути вологою, легкою, родючою і слабокислою.

Морозостійкість: Дуже морозостійка та може витримувати навіть суворі зими з морозами до -30 °C.

Обрізання та пересадки: Квіти та плоди в азиміну утворюються на минулих пагонах, тому дорослі рослини щорічно підрізають на заміщення. Перед початком росту також проводять санітарне обрізання дерева.

Особливості: Дерево не вимагає особливого догляду. Природні опилювачі азимини — представники фауни Північної Америки, у нашій країні не трапляються, тому проблема опилення досить актуальна для тих, хто хоче насолодитися плодами. Азиміну може просочуватися власний пилковий пил, але запилення в межах однієї квітки виключене, оскільки петик дозріває на 1-2 доби раніше, ніж пилок у тичинках. На цей момент пестик в'яне, тому перші квіти не дають зав'язок. Квіти можна запивати штучним способом, переносячи пилок з однієї квітки на іншу за допомогою ватного тампона. Рослина має високий рівень природного захисту, що робить дерево дуже стійким до хвороб і шкідників.

Використання в дизайні: Завдяки своїй компактності азиміну може бути успішно використана для дизайну на невеликих ділянках. Крона тропічного типу дає густу тінь. Дерево має прекрасний вигляд на затінених схилах, берегах струменя та інших водойм.Ета рідкісна в Україні рослина цінується швидше не за свої незвичайні їстівні плоди, а за елегантну тропічну крону та здатність рости в затінених місцях. Великі плоди через труднощі зберігання й транспортування не мають комерційної цінності. Але зараз у США працюють над виведенням сортів азиміну з плодами, які легко зберігати та перевозити.